Юніорська збірна України (U-19), у складі якої виступають троє карпатівців Андрій Сагайдак, Ярослав Сворак та Ярослав Мартинюк, не змогла кваліфікуватися на чемпіонат Європи-2008. У відбірному еліт-раунді до фінальної частини першості континенту, що проходив у Вірменії, українці поступилися Іспанії (1:3) та перемогли Вірменію (1:0) і Туреччину (3:0).

– Лише переможці групи іспанці кваліфікувалися на Євро, – розповідає гравець збірної Андрій Сагайдак. – Ми ж посіли другу сходинку, яка не дає права грати на чемпіонаті. У Вірменію ми їхали лише за перемогою. Але все вирішилося вже у першій зустрічі з іспанцями. Ми повели в рахунку, однак шансів на нічию чи, тим паче, перемогу, в нас не було.

– Невже збірна Іспанії настільки сильна?

– Дуже. Іспанці – чинні чемпіони і в їхній команді виступали молоді футболісти з клубів іспанської Прімери: «Осасуни», «Валенсії», «Реала» тощо. Було дуже важко їм протидіяти ще й тому, що матч відбувався у страшну спеку: + 35 градусів. Ми вийшли на розминку – вже сил немає. Уся команда була дуже засмучена, що втратила нагоду поїхати на Євро. Такий шанс буває раз у житті.

– Але ж у нещодавньому товариському матчі проти Іспанії українці діяли на рівних.

– Так, ми тоді 0:1 програли. У тому спарингу в іспанців був не основний склад. У Вірменії ж до решти приєдналися ключові гравці.

– Другу гру з вірменами збірна провела у високогір’ї. Було дуже важко грати за таких умов?

– Я в протистоянні з господарями турніру участі не брав. Але хлопці розповідали, що в горах, навпаки, було легше змагатися, адже не було такої спеки. Стояла вітряна погода.

– Це загалом останній збір цієї команди U-19. Чим вона тобі найбільше запам’яталася?

– Матчем у Вірменії, який ми зіграли з турками. Хлопці розуміли, що це останній поєдинок цього складу збірної і дуже серйозно на нього налаштувалися, попри те, що він для нас уже не мав турнірного значення. Перед стартовим свистком ми стали в енергетичне коло і заприсягнули, що зіграємо, наче востаннє у житті. У підсумку перемогли з великим рахунком.

– А які загалом враження залишилися від вояжу у Вірменію?

– Здивувало, що це дуже бідна країна, з Україною не порівняти. Там усе старе й сіре: будинки, дороги…

– Сувенір якийсь звідти привіз?

– Питання не до мене. Я сувеніри не колекціоную і де б не грав, додому нічого не купую. У нас цим захоплюються Мартинюк та Сворак. Вони у Вірменії як пішли по магазинах, то мені їх довелося довго чекати в номері.

– Напевно, хлопцям просто дали солідні преміальні?

– Ні, за другу сходинку в еліт-раунді преміальних не передбачалося. От якби ми вибороли путівку на Євро, то б отримали пристойну суму. Про це нам говорили тренери напередодні відльоту до Вірменії.

– Цікаво, а з ким карпатівці найбільше товаришували в юніорській збірній?

– Часто спілкувалися з київськими динамівцями Артемом Бутеніном, Романом Зозулею. У донецьких, наприклад, своя компанія. Вони з футболістами «Металіста» всюди ходять разом. Тримаються від решти на віддалі. Не знаю, чому так…